Магнитопорошковые дефектоскопи

Магнітопорошкові дефектоскопи — обладнання для магнітопорошкового контролю (МПК)

Постачаємо магнітні (магнітопорошкові) дефектоскопи, магнітні порошки, магнітні суспензії та контрольні зразки для магнітопорошкового контролю. Метод виявляє поверхневі й підповерхневі дефекти — тріщини, розшарування, непровари зварних швів. Класифікація за способом намагнічування, вибір обладнання та нормативна база ДСТУ EN ISO 9934 — під переліком товарів.

Принцип методу

Магнітопорошковий контроль (МПК) ґрунтується на тому, що дефект у феромагнітному матеріалі спотворює лінії магнітного поля, створюючи поле розсіювання. Нанесені на поверхню феромагнітні частинки (сухий порошок або суспензія) скупчуються над дефектом, роблячи його видимим неозброєним оком або в ультрафіолетовому світлі, якщо порошок люмінесцентний.

Метод виявляє тріщини, волосовини, непровари зварних швів, розшарування — переважно поверхневі дефекти й ті, що залягають на глибині до кількох міліметрів. Застосовується виключно на феромагнітних матеріалах: сталь, чавун. Для немагнітних матеріалів (алюміній, нержавіючі аустенітні сталі, мідь) метод непридатний — там застосовують капілярний контроль.

Способи намагнічування

Оскільки дефект виявляється лише тоді, коли силові лінії перетинають його під кутом, близьким до перпендикулярного, повний контроль ділянки вимагає намагнічування у двох взаємно перпендикулярних напрямках.

Витратні матеріали

Магнітний порошок (чорний, кольоровий або люмінесцентний), магнітна суспензія на водній чи масляній основі, аерозолі для сухого нанесення. Люмінесцентні матеріали контролюються під ультрафіолетовим освітленням і дають вищу чутливість виявлення тонких тріщин порівняно з кольоровими порошками при денному світлі.

Окремо потрібні контрольні зразки (індикатори чутливості, наприклад тип А або Berthold) — вони підтверджують, що обладнання, порошок і режим намагнічування забезпечують необхідну чутливість перед початком реального контролю.

Нормативна база

• ДСТУ EN ISO 9934-1 — загальні вимоги до магнітопорошкового контролю;
• ДСТУ EN ISO 9934-2 — засоби контролю (порошки, суспензії);
• ДСТУ EN ISO 9934-3 — обладнання (дефектоскопи, ярма, електромагніти);
• ДСТУ EN 1290 — магнітопорошковий контроль зварних з'єднань;
• ДСТУ EN 1291 — критерії приймання для зварних з'єднань;
• ДСТУ EN 10228-1 — магнітопорошковий контроль сталевих поковок;
• ДСТУ EN 1369 — магнітопорошковий контроль виливків.

Стандарти неодноразово перевидавалися (версії 2005, 2015, 2018 років) — у тендерній документації перевіряйте, на яку саме редакцію є посилання.

Як обрати обладнання

Ключові критерії: тип намагнічування (циркулярне, поздовжнє, комбіноване), джерело живлення (мережа, акумулятор, без живлення для постійних магнітів), сила струму й напруженість поля, вага та зручність для польової роботи, комплектність — порошки, суспензії, ультрафіолетовий ліхтар для люмінесцентного контролю.

Для зварних швів на об'єкті найпрактичніше рішення — переносний електромагніт на змінному струмі з можливістю розвороту полюсів на 90°, що дозволяє провести обидва напрямки намагнічування без перестановки обладнання.

Часті запитання

На яких матеріалах працює магнітопорошковий контроль?
Тільки на феромагнітних — сталь, чавун. Алюміній, мідь, аустенітні нержавіючі сталі контролюють іншими методами.

Чим люмінесцентний порошок кращий за кольоровий?
Вищою чутливістю до тонких тріщин при контролі під ультрафіолетовим освітленням, особливо на темних або шорстких поверхнях.

Чи потрібне подвійне намагнічування?
Так, для повного покриття ділянки потрібні два взаємно перпендикулярних напрямки поля — дефект, паралельний силовим лініям, не виявляється.

Що таке контрольний зразок і навіщо він потрібен?
Індикатор чутливості підтверджує, що обладнання і порошок забезпечують потрібну чутливість перед контролем реальної деталі.